Продовження додатку Д6. Це говорить про те, що споживачі віддають перевагу смаковим якостям хлібу, а не корисним домішкам які містяться у хлібі другого ґатунку і забезпечують у

Це говорить про те, що споживачі віддають перевагу смаковим якостям хлібу, а не корисним домішкам які містяться у хлібі другого ґатунку і забезпечують у більшій кількості організм людини вітамінами групи В, мінералами, але при цьому мають інший смак, за рахунок чого і зменшують свою привабливість для споживача (використання житнього борошна) [382].

Розглядаючи фактори, які найбільше впливають на вибір при купівлі хлібобулочних виробів, було виявлено, що смакові якості відіграють для споживача найбільше значення і складають 25%, в свою чергу якість продукції посіла друге місце у шкалі споживчих переваг - 23%, найменшим впливом користується фактор - виробник продукції (15%), що свідчить про наявність на ринку відносно однакової за своїми властивостями продукції здатної задовольнити потреби споживачів стосовно хлібопродукту.

Що стосується виробників хлібобулочних виробів, то споживачі міста Херсона як і раніше віддають перевагу продукції Херсонського хлібозаводу №3 (34%), Херсонського хлібозаводу №1 (25%) і Миколаївського хлібозаводу №1 (21%). Виробники міста Херсона і їх частки на ринку хлібопродуктів представлені на рис.Д6.6.

Рис.Д6.6. Виробники міста Херсона і їх частки на ринку хлібопродуктів

Джерело: дослідження автора

Як показали результати обробки анкет більшість опитаних споживачів оцінюють насиченість місцевого хлібного ринку як достатню (54%) та високу (13%). Оцінка покупцями широти асортименту хлібу та хлібобулочних виробів свідчить про досить високу степінь їх задоволеності пропонованими видами та сортами хлібу. 62% опитаних вважають представлений асортимент широким, 17% - дуже широким; стільки ж споживачів вважають цей асортимент обмеженим і тільки 4% - вузьким.

Широта асортименту торгових марок виробників хлібобулочних виробів представлена на рис.Д6.7.

Найбільш розповсюдженими місцями для придбання хлібобулочних виробів є кіоск (34%), великий супермаркет (28%). Найменша кількість покупок здійснюється на стихійних ринках (5%). Вибір місця купівлі хліба та хлібобулочних виробів споживачами пояснюються в основному (65%) близькістю торгівельного підприємства до місця проживання чи роботи. Другий за важливістю фактор (32%) – постійна наявність свіжого необхідного асортименту хлібу. Тільки для 4-6% опитаних вибір місця купівлі спричинений рівнем цін. Таким чином, переважне значення має фактор часу, що витрачається на придбання хлібу. Для 16-20% споживачів не має значення, де купувати хліб та хлібобулочні вироби.

Рис.Д6.7. Широта асортименту торгових марок виробників хлібобулочних виробів

Джерело: [323]

Пропонована місцевими виробниками вага хлібу та хлібобулочних виробів задовольняє тільки 50% опитаних покупців, для 30% вага не має значення, а 20% опитаних вона не задовольняє. Вивчення ставлення покупців щодо купівлі хліба в герметичній упаковці показало, що більша частина опитаних (68%) хотіла б купувати хліб саме в такій упаковці, оскільки вона забезпечує високу гігієнічність і довше зберігає свіжість, а, отже, і високі якості продукту.



Що стосується виробників мучних кондитерських виробів, то попит херсонських споживачів збігається з уподобаннями більшості українського населення при купівлі продукції «Рошен» (44%), «Світоч» (38%), на третьому місці продукція Херсонської кондитерської фабрики (34%). Популярність продукції даних виробників пояснюється широким використанням реклами та різноманітних акцій, наявності цих виробів у більшості торгових точок, широким асортиментом продукції, що постійно оновлюється, а також смаковими властивостями, що підкорили велику кількість споживачів. Найменш популярною є кондитерська фабрика «Харківчанка» (1%) (рис.Д6.8).

Рис.Д6.8. Найбільший попит споживачів м. Херсона на продукцію виробників кондитерських виробів

Джерело: дослідження автора

Для дослідження зв’язку між купівельною спроможністю покупців і вибором при купівлі кондитерських виробів, було використано кореляційний аналіз [65,С.513]. В результаті було виявлено зворотній зв'язок при взаємовідношенні між віковою групою (-0,078689) і доходом родини (-0,037375) з виробниками кондитерських виробів. Тобто, споживач незалежно від своїх доходів і віку може вибрати продукцію будь-якого виробника кондитерських виробів. Потрібно і надалі продовжувати проводити періодичні дослідження ринку хлібопродуктів для своєчасного оновлення і доповнення асортименту хлібобулочних виробів, щоб виробники не втратити свого покупця, а він у свою чергу міг обирати не тільки між якісною і доступною продукцією, але й мав можливість поєднувати ці показники у одному продукті на що і направлена діяльність маркетингових служб.

Одним з найбільших регіонів з виробництва рослинної олії є Херсонська область. Питома вага області становить 30% (44,5 тис. т.) від виробництва рослинної олії в Україні (1336,0 тис. т.). У IV кварталі 2005 року проводилося дослідження ринку рослинної олії м. Херсона з метою виявити уподобання споживачів цього продукту.



Забезпечення споживачів необхідною інформацією допоможе зорієнтуватися в розмаїтості пропонованої продукції, зрозуміти, які виробники є лідерами, з яких причин споживачі купують ту, або іншу марку. Було опитано 130 респондентів різного віку, соціального статусу, сімейного складу та доходу. Використовувались у ході дослідження кількісні та якісні методи. Головний інструмент проведеного дослідження – анкета.

За віковими групами найбільшу чисельність складають особи віком від 25 – до 40 років (32,03%), осіб вікової групи 18 – 24 роки і 41 – 55 років, які брали участь в анкетуванні було порівну – 30%, осіб старше 56 років – 7%.

Серед опитаних 34% мають дохід на одного члена сім’ї в межах 301 – 500 грн., до 300 грн. на 1 особу мають 32% респондентів, 24% - від 501 – до 800 грн., 9% - 801 – 1000 грн. Не виявилося жодного респондента, в якого середній дохід на 1 члена родини був би вищим за 1000 грн.

Найбільшу частку серед опитаних займають робітники – 37%, трохи менше службовці і студенти – 27% і 20% відповідно, домогосподарки й пенсіонери у структурі опитаних респондентів складають 6%, бізнесмени – 3%, безробітні – 1%.

53% респондентів зважають при купівлі олії на співвідношення ціни та якості. У 39% - критерієм вибору олії є якість товару, і тільки у 8% на першому місці стоїть ціна, як визначальний фактор при купівлі товару.

Найбільшим попитом серед споживачів користується соняшникова рафінована олія. Її купують 70% респондентів. На другому місці - соняшникова нерафінована олія, яку періодично купують 18% респондентів. Оливкова олія займає 3 місце в структурі споживання рослинної олії населенням м. Херсона, переважна більшість опитаних купує її для додавання в різні блюда, на відміну від соняшникової рафінованої, яка в основному використовується для жарки. Соєва, кукурудзяна та арахісова олії займають незначну долю в структурі споживання.

Слід відзначити, що соєва олія не до вподоби опитаним респондентам через неприємний запах, який виникає при смаженні, а додавати її безпосередньо в їжу споживачі не бажають, оскільки за своїм смаком вона поступається соняшниковій нерафінованій, не дивлячись на корисні властивості соєвої олії. Кукурудзяна олія в середньому на 25-30% дорожча, ніж соняшникова, тому і попит на неї невисокий(рис.Д6.9).

Рис.Д6.9. Пріоритетність уподобань споживачів за видами олії

Джерело: дослідження автора

Аналізуючи уподобання споживачів за видами олії, було отримано наступні результати: молоді люди у віці 18-24 роки в 98% випадків перевагу віддають соняшниковій олії; у віці 25-55 років соняшниковій олії віддають перевагу в 90% випадків; друге й третє місце посідають відповідно оливкова й кукурудзяна олія; споживачі у пенсійному віці соняшниковій олії віддають перевагу в 86% випадків, на другому місці знаходиться кукурудзяна олія, на третьому – оливкова; у віці 18-24 роки рафіновану та нерафіновану олію купують у співвідношенні 50% / 50%, у віці 24-55 – 70% / 30%, у віці 56 і вище – 80% / 20% відповідно.

За даними, що вказані на рис.Д6.10, видно, що найбільш популярний обсяг купівлі за один раз серед населення м. Херсона – 1 л (більше 70%), більше 20% купують за один раз 2 л; 0,5 л, 1,5 л, 3 л і 5 л купує найменша кількість опитаних респондентів.

Рис.Д6.10. Обсяги купівлі олії споживачами м. Херсона

Джерело: дослідження автора

Частота купівлі рослинної олії у 50% споживачів – 1 раз на місяць, 37% опитаних купує рослинну олію 1 раз на тиждень, 9 % - 2 рази на тиждень, і зовсім мало 3% і 1% населення м. Херсона купує олію 1 раз на 3 місяці і 1 раз на півроку відповідно (рис.Д6.11).

Місце купівлі характеризується такими показниками: у мінімаркеті та на ринку купують 26% респондентів, 25% - у великому супермаркеті, 13% - на підприємствах оптової торгівлі, в магазинах й інших місяцях купує найменша кількість опитаних – 9% і 1% відповідно (рис.Д6.12).

Рис.Д6.11. Частота купівлі рослинної олії

Джерело: дослідження автора

Рис.Д6.12. Місце купівлі рослинної олії

Джерело: дослідження автора

Аналіз анкет показав, що рекламою, яка найбільше запам’яталась споживачам, є реклама олії «Стожар» (45%). На другому місці – ТМ «Олейна» (28%). Свого часу «Олейна» провела масивну рекламну компанію і тепер реклама цієї соняшникової олії лунає рідше, лише як нагадування для споживачів. На третьому місці – ТМ «Чумак» (14%). Ця торгівельна марка є головним конкурентом «Олейни» на вітчизняному ринку. З четвертого по шосте місце надалі відповідно розташувалися: «Щедрий дар» (7%), «Славолія» (4%), «Мрія» (2%) (рис.Д6.13).

Рис.Д6.13. Рівень запам'ятовуваності реклами рослинних олій

Джерело: дослідження автора

Всім респондентам в ході опитування було запропоновано поставити оцінку (від 1 – до 10) 18 запропонованим торговим маркам, або ж вказати іншу торгову марку й оцінити її. З великим відривом від інших, найбільшу кількість балів серед респондентів має соняшникова олія «Олейна». Її сумарна кількість балів серед 130 опитаних склала 855 балів. Друге місце посідає торгівельна марка «Чумак», із сумарною оцінкою в 525 бали. На третьому місці знаходиться «Стожар», вона набрала – 469 балів. Четверте місце займає «Славолія» - 392 бали. Далі, з 5 – по 11 місце займають відповідно: «Щедрий дар» - 376 балів, «Славія» - 288 балів, «Златодар» - 217 балів, «Золотко» - 214 балів, «Дар» - 197 балів, «Благо» - 173 бали,

«Янтар» - 139 балів. На 12 місці знаходиться оливкова олія «Маестро де оліва», на 13 – «Мрія кукурудзяна». Соняшникова олія «Ольвія» набрала 56 балів. Серед торгових марок, що набрали менше 20 балів – «Гурман» (16 балів), «Кама» (14 балів), «Ятрань» (10 балів) і «Сонола» (6 балів). Крім того, чотири респонденти в графі «інша» вказали й оцінили торгові марки, які не були зазначені в запропонованому списку: «Золото Таврії»-20 балів, «Диканька»-10 балів, а також горіхова олія-10 балів.

Усім опитаним було запропоновано поставити оцінку десятьом торгівельним маркам (лідерам за кількістю продаж) за такими критеріями: ціна, якість, упакування, реклама й етикетка. Нижче в таблиці подано зведені дані по п’ятьом маркам (оціненим краще від інших) з урахуванням того, що максимальна оцінка – 5 балів (табл.Д6.6).


0000751374156989.html
0000881563329474.html
    PR.RU™